На Лемківщині повсюдно керувались древньоруським законодавством,— так звані зборові (копні)суди , які діяли тільки в Україні, Білорусі та Литві. Компетенція цих судів розповсюджувалась на окремі адміністративні одиниці — країни, округи.
На Північній Лемківщині такими країнами, де проводились зборові суди, були: Щавне, в якому урядував крайник, та село Вільшаник, яке з групою сіл в XVI ст. було окремою країною.
Нагадаємо з історії
Копний Суд— суд сільської громади в Україні, в Білорусі і Литві, що виник за раннього феодалізму. Збирався у заздалегідь визначеному місці - копищі. Копні суди здійснювали обрані населенням копного округу судді – “копні мужі”.
Копний суд поєднував слідчі і судові функції, діяв за звичаєвим правом. Збирався кілька разів: для розшуку злочинця по “гарячих слідах” – “гаряча копа”; для судового слідства – “велика копа” з представників сіл копного округу; для остаточного вирішення справи і виконання вироку – “завита копа” (завити - закінчити). Копний суд присуджував до штрафу, відшкодування збитків, тілесних покарань, смертної кари, практикував умовне засудження.
